| | |
| уря́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уря́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уря́джуймо |
| 2 особа | уря́джуй | уря́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уря́джуватиму | уря́джуватимемо, уря́джуватимем |
| 2 особа | уря́джуватимеш | уря́джуватимете |
| 3 особа | уря́джуватиме | уря́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уря́джую | уря́джуємо, уря́джуєм |
| 2 особа | уря́джуєш | уря́джуєте |
| 3 особа | уря́джує | уря́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уря́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уря́джував | уря́джували |
| жін. р. | уря́джувала |
| сер. р. | уря́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уря́джувавши |
