| | |
| усіва́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (покривати чимось простір, поверхню) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усіва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усіва́ймо |
| 2 особа | усіва́й | усіва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усіва́тиму | усіва́тимемо, усіва́тимем |
| 2 особа | усіва́тимеш | усіва́тимете |
| 3 особа | усіва́тиме | усіва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усіва́ю | усіва́ємо, усіва́єм |
| 2 особа | усіва́єш | усіва́єте |
| 3 особа | усіва́є | усіва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усіва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усіва́в | усіва́ли |
| жін. р. | усіва́ла |
| сер. р. | усіва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усіва́вши |
