| усеви́дящий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усеви́дящий | усеви́дяща | усеви́дяще | усеви́дящі |
| родовий | усеви́дящого | усеви́дящої | усеви́дящого | усеви́дящих |
| давальний | усеви́дящому | усеви́дящій | усеви́дящому | усеви́дящим |
| знахідний | усеви́дящий, усеви́дящого | усеви́дящу | усеви́дяще | усеви́дящі, усеви́дящих |
| орудний | усеви́дящим | усеви́дящою | усеви́дящим | усеви́дящими |
| місцевий | на/в усеви́дящому, усеви́дящім | на/в усеви́дящій | на/в усеви́дящому, усеви́дящім | на/в усеви́дящих |