| | |
| успоко́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | успоко́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | успоко́юймо |
| 2 особа | успоко́юй | успоко́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | успоко́юватиму | успоко́юватимемо, успоко́юватимем |
| 2 особа | успоко́юватимеш | успоко́юватимете |
| 3 особа | успоко́юватиме | успоко́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | успоко́юю | успоко́юємо, успоко́юєм |
| 2 особа | успоко́юєш | успоко́юєте |
| 3 особа | успоко́ює | успоко́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| успоко́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | успоко́ював | успоко́ювали |
| жін. р. | успоко́ювала |
| сер. р. | успоко́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| успоко́юваний |
| Безособова форма |
| успоко́ювано |
| Дієприслівник |
| успоко́ювавши |
