| | |
| устрява́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устрява́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устрява́ймо |
| 2 особа | устрява́й | устрява́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устрява́тиму | устрява́тимемо, устрява́тимем |
| 2 особа | устрява́тимеш | устрява́тимете |
| 3 особа | устрява́тиме | устрява́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устряю́, устрява́ю | устряємо́, устряє́м, устрява́ємо, устрява́єм |
| 2 особа | устряє́ш, устрява́єш | устряєте́, устрява́єте |
| 3 особа | устряє́, устрява́є | устряю́ть, устрява́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устряючи́, устрява́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устрява́в | устрява́ли |
| жін. р. | устрява́ла |
| сер. р. | устрява́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устрява́вши |
