| уті́шити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уті́шити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уті́шмо | |
| 2 особа | уті́ш | уті́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уті́шу | уті́шимо, уті́шим |
| 2 особа | уті́шиш | уті́шите |
| 3 особа | уті́шить | уті́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уті́шив | уті́шили |
| жін.р. | уті́шила | |
| сер.р. | уті́шило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уті́шений | ||
| Безособова форма | ||
| уті́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| уті́шивши | ||