| утверди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утверди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утверді́мо, утверді́м | |
| 2 особа | утверди́ | утверді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утверджу́ | утвердимо́, утверди́м |
| 2 особа | утверди́ш | утвердите́ |
| 3 особа | утверди́ть | утвердя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утверди́в | утверди́ли |
| жін.р. | утверди́ла | |
| сер.р. | утверди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| утве́рджений | ||
| Безособова форма | ||
| утве́рджено | ||
| Дієприслівник | ||
| утверди́вши | ||