| | |
| утверди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утверди́тися, утверди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утверді́мося, утверді́мось, утверді́мся |
| 2 особа | утверди́ся, утверди́сь | утверді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утверджу́ся, утверджу́сь | утвердимо́ся, утвердимо́сь, утверди́мся |
| 2 особа | утверди́шся | утвердите́ся, утвердите́сь |
| 3 особа | утверди́ться | утвердя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | утверди́вся, утверди́всь | утверди́лися, утверди́лись |
| жін.р. | утверди́лася, утверди́лась |
| сер.р. | утверди́лося, утверди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утверди́вшись |
