| ути́снутий1 – дієприкметник | ||||
| (убганий, увіпхнутий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ути́снутий | ути́снута | ути́снуте | ути́снуті |
| родовий | ути́снутого | ути́снутої | ути́снутого | ути́снутих |
| давальний | ути́снутому | ути́снутій | ути́снутому | ути́снутим |
| знахідний | ути́снутий, ути́снутого | ути́снуту | ути́снуте | ути́снуті, ути́снутих |
| орудний | ути́снутим | ути́снутою | ути́снутим | ути́снутими |
| місцевий | на/в ути́снутому, ути́снутім | на/в ути́снутій | на/в ути́снутому, ути́снутім | на/в ути́снутих |