| утопта́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (ущільнювати яку-небудь масу, топчучи ногами) | ||
| Інфінітив | утопта́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утопчі́мо, утопчі́м | |
| 2 особа | утопчи́ | утопчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утопчу́ | уто́пчемо, уто́пчем |
| 2 особа | уто́пчеш | уто́пчете |
| 3 особа | уто́пче | уто́пчуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утопта́в | утопта́ли |
| жін.р. | утопта́ла | |
| сер.р. | утопта́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уто́птаний | ||
| Безособова форма | ||
| уто́птано | ||
| Дієприслівник | ||
| утопта́вши | ||