| уто́р – іменник чоловічого роду | ||
| (в діжці) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | уто́р | уто́ри |
| родовий | уто́ра | уто́рів |
| давальний | уто́ру, уто́рові | уто́рам |
| знахідний | уто́р | уто́ри |
| орудний | уто́ром | уто́рами |
| місцевий | на/в уто́рі | на/в уто́рах |
| кличний | уто́ре* | уто́ри* |
| [в однині вживається рідко] |