| | |
| утри́руватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утри́руватися, утри́руватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | утри́руватиметься | утри́руватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | утри́рується | утри́руються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утри́руючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утри́рувався, утри́рувавсь | утри́рувалися, утри́рувались |
| жін. р. | утри́рувалася, утри́рувалась |
| сер. р. | утри́рувалося, утри́рувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утри́рувавшись |
