| | |
| утруча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утруча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утруча́ймо |
| 2 особа | утруча́й | утруча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утруча́тиму | утруча́тимемо, утруча́тимем |
| 2 особа | утруча́тимеш | утруча́тимете |
| 3 особа | утруча́тиме | утруча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утруча́ю | утруча́ємо, утруча́єм |
| 2 особа | утруча́єш | утруча́єте |
| 3 особа | утруча́є | утруча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утруча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утруча́в | утруча́ли |
| жін. р. | утруча́ла |
| сер. р. | утруча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утруча́вши |
