| | |
| уту́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уту́плюватися, уту́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уту́плюймося, уту́плюймось |
| 2 особа | уту́плюйся, уту́плюйсь | уту́плюйтеся, уту́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уту́плюватимуся, уту́плюватимусь | уту́плюватимемося, уту́плюватимемось, уту́плюватимемся |
| 2 особа | уту́плюватимешся | уту́плюватиметеся, уту́плюватиметесь |
| 3 особа | уту́плюватиметься | уту́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уту́плююся, уту́плююсь | уту́плюємося, уту́плюємось, уту́плюємся |
| 2 особа | уту́плюєшся | уту́плюєтеся, уту́плюєтесь |
| 3 особа | уту́плюється | уту́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уту́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уту́плювався, уту́плювавсь | уту́плювалися, уту́плювались |
| жін. р. | уту́плювалася, уту́плювалась |
| сер. р. | уту́плювалося, уту́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уту́плювавшись |
