| утя́мити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утя́мити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утя́ммо | |
| 2 особа | утя́м | утя́мте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утя́млю | утя́мимо, утя́мим |
| 2 особа | утя́миш | утя́мите |
| 3 особа | утя́мить | утя́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утя́мив | утя́мили |
| жін.р. | утя́мила | |
| сер.р. | утя́мило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утя́мивши | ||