| уфіксува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уфіксува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уфіксу́ймо | |
| 2 особа | уфіксу́й | уфіксу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уфіксу́ю | уфіксу́ємо, уфіксу́єм |
| 2 особа | уфіксу́єш | уфіксу́єте |
| 3 особа | уфіксу́є | уфіксу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уфіксува́в | уфіксува́ли |
| жін.р. | уфіксува́ла | |
| сер.р. | уфіксува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уфіксо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| уфіксо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| уфіксува́вши | ||