| | |
| ухисти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухисти́тися, ухисти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухисті́мося, ухисті́мось, ухисті́мся |
| 2 особа | ухисти́ся, ухисти́сь | ухисті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухищу́ся, ухищу́сь | ухистимо́ся, ухистимо́сь, ухисти́мся |
| 2 особа | ухисти́шся | ухистите́ся, ухистите́сь |
| 3 особа | ухисти́ться | ухистя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ухисти́вся, ухисти́всь | ухисти́лися, ухисти́лись |
| жін.р. | ухисти́лася, ухисти́лась |
| сер.р. | ухисти́лося, ухисти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухисти́вшись |
