| | |
| учі́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | учі́плюватися, учі́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | учі́плюймося, учі́плюймось |
| 2 особа | учі́плюйся, учі́плюйсь | учі́плюйтеся, учі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | учі́плюватимуся, учі́плюватимусь | учі́плюватимемося, учі́плюватимемось, учі́плюватимемся |
| 2 особа | учі́плюватимешся | учі́плюватиметеся, учі́плюватиметесь |
| 3 особа | учі́плюватиметься | учі́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | учі́плююся, учі́плююсь | учі́плюємося, учі́плюємось, учі́плюємся |
| 2 особа | учі́плюєшся | учі́плюєтеся, учі́плюєтесь |
| 3 особа | учі́плюється | учі́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| учі́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | учі́плювався, учі́плювавсь | учі́плювалися, учі́плювались |
| жін. р. | учі́плювалася, учі́плювалась |
| сер. р. | учі́плювалося, учі́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| учі́плювавшись |
