| | |
| уча́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уча́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уча́влюймо |
| 2 особа | уча́влюй | уча́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уча́влюватиму | уча́влюватимемо, уча́влюватимем |
| 2 особа | уча́влюватимеш | уча́влюватимете |
| 3 особа | уча́влюватиме | уча́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уча́влюю | уча́влюємо, уча́влюєм |
| 2 особа | уча́влюєш | уча́влюєте |
| 3 особа | уча́влює | уча́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уча́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уча́влював | уча́влювали |
| жін. р. | уча́влювала |
| сер. р. | уча́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уча́влюваний |
| Безособова форма |
| уча́влювано |
| Дієприслівник |
| уча́влювавши |
