| учу́днений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | учу́днений | учу́днена | учу́днене | учу́днені |
| родовий | учу́дненого | учу́дненої | учу́дненого | учу́днених |
| давальний | учу́дненому | учу́дненій | учу́дненому | учу́дненим |
| знахідний | учу́днений, учу́дненого | учу́днену | учу́днене | учу́днені, учу́днених |
| орудний | учу́дненим | учу́дненою | учу́дненим | учу́дненими |
| місцевий | на/в учу́дненому, учу́дненім | на/в учу́дненій | на/в учу́дненому, учу́дненім | на/в учу́днених |