| учу́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | учу́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | учу́ймо | |
| 2 особа | учу́й | учу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | учу́ю | учу́ємо, учу́єм |
| 2 особа | учу́єш | учу́єте |
| 3 особа | учу́є | учу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | учу́в | учу́ли |
| жін.р. | учу́ла | |
| сер.р. | учу́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| учу́вши | ||