| ушеле́патися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ушеле́патися, ушеле́патись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ушеле́паймося, ушеле́паймось | |
| 2 особа | ушеле́пайся, ушеле́пайсь | ушеле́пайтеся, ушеле́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ушеле́паюся, ушеле́паюсь | ушеле́паємося, ушеле́паємось, ушеле́паємся |
| 2 особа | ушеле́паєшся | ушеле́паєтеся, ушеле́паєтесь |
| 3 особа | ушеле́пається | ушеле́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ушеле́пався, ушеле́павсь | ушеле́палися, ушеле́пались |
| жін.р. | ушеле́палася, ушеле́палась | |
| сер.р. | ушеле́палося, ушеле́палось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ушеле́павшись | ||