| | |
| ушни́питися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ушни́питися, ушни́питись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ушни́пмося, ушни́пмось |
| 2 особа | ушни́пся | ушни́птеся, ушни́птесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ушни́плюся, ушни́плюсь | ушни́пимося, ушни́пимось, ушни́пимся |
| 2 особа | ушни́пишся | ушни́питеся, ушни́питесь |
| 3 особа | ушни́питься | ушни́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ушни́пився, ушни́пивсь | ушни́пилися, ушни́пились |
| жін.р. | ушни́пилася, ушни́пилась |
| сер.р. | ушни́пилося, ушни́пилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ушни́пившись |
