| | |
| ущасли́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ущасли́витися, ущасли́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ущасли́вмося, ущасли́вмось |
| 2 особа | ущасли́вся | ущасли́втеся, ущасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ущасли́влюся, ущасли́влюсь | ущасли́вимося, ущасли́вимось, ущасли́вимся |
| 2 особа | ущасли́вишся | ущасли́витеся, ущасли́витесь |
| 3 особа | ущасли́виться | ущасли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ущасли́вився, ущасли́вивсь | ущасли́вилися, ущасли́вились |
| жін.р. | ущасли́вилася, ущасли́вилась |
| сер.р. | ущасли́вилося, ущасли́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ущасли́вившись |
