| ущеми́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ущеми́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ущемі́мо, ущемі́м | |
| 2 особа | ущеми́ | ущемі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ущемлю́ | ущемимо́, ущеми́м |
| 2 особа | ущеми́ш | ущемите́ |
| 3 особа | ущеми́ть | ущемля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ущеми́в | ущеми́ли |
| жін.р. | ущеми́ла | |
| сер.р. | ущеми́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уще́млений | ||
| Безособова форма | ||
| уще́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| ущеми́вши | ||