| | |
| ущеми́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ущеми́тися, ущеми́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ущемі́мося, ущемі́мось, ущемі́мся |
| 2 особа | ущеми́ся, ущеми́сь | ущемі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ущемлю́ся, ущемлю́сь | ущемимо́ся, ущеми́мось, ущеми́мся |
| 2 особа | ущеми́шся | ущемите́ся, ущемите́сь |
| 3 особа | ущеми́ться | ущемля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ущеми́вся, ущеми́всь | ущеми́лися, ущеми́лись |
| жін.р. | ущеми́лася, ущеми́лась |
| сер.р. | ущеми́лося, ущеми́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ущеми́вшись |
