| ямува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ямува́тий | ямува́та | ямува́те | ямува́ті |
| родовий | ямува́того | ямува́тої | ямува́того | ямува́тих |
| давальний | ямува́тому | ямува́тій | ямува́тому | ямува́тим |
| знахідний | ямува́тий, ямува́того | ямува́ту | ямува́те | ямува́ті, ямува́тих |
| орудний | ямува́тим | ямува́тою | ямува́тим | ямува́тими |
| місцевий | на/в ямува́тому, ямува́тім | на/в ямува́тій | на/в ямува́тому, ямува́тім | на/в ямува́тих |