| яснови́дящий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | яснови́дящий | яснови́дяща | яснови́дяще | яснови́дящі |
| родовий | яснови́дящого | яснови́дящої | яснови́дящого | яснови́дящих |
| давальний | яснови́дящому | яснови́дящій | яснови́дящому | яснови́дящим |
| знахідний | яснови́дящого, яснови́дящий | яснови́дящу | яснови́дяще | яснови́дящих, яснови́дящі |
| орудний | яснови́дящим | яснови́дящою | яснови́дящим | яснови́дящими |
| місцевий | на/в яснови́дящому, яснови́дящім | на/в яснови́дящій | на/в яснови́дящому, яснови́дящім | на/в яснови́дящих |