| шабату́рка – іменник жіночого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шабату́рка | шабату́рки |
| родовий | шабату́рки | шабату́рок |
| давальний | шабату́рці | шабату́ркам |
| знахідний | шабату́рку | шабату́рки |
| орудний | шабату́ркою | шабату́рками |
| місцевий | на/у шабату́рці | на/у шабату́рках |
| кличний | шабату́рко* | шабату́рки* |
| [діал.] |