| шалапу́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шалапу́тний | шалапу́тна | шалапу́тне | шалапу́тні |
| родовий | шалапу́тного | шалапу́тної | шалапу́тного | шалапу́тних |
| давальний | шалапу́тному | шалапу́тній | шалапу́тному | шалапу́тним |
| знахідний | шалапу́тний, шалапу́тного | шалапу́тну | шалапу́тне | шалапу́тні, шалапу́тних |
| орудний | шалапу́тним | шалапу́тною | шалапу́тним | шалапу́тними |
| місцевий | на/у шалапу́тному, шалапу́тнім | на/у шалапу́тній | на/у шалапу́тному, шалапу́тнім | на/у шалапу́тних |
| [розм.] | ||||