| шанолю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шанолю́бець | шанолю́бці |
| родовий | шанолю́бця | шанолю́бців |
| давальний | шанолю́бцеві, шанолю́бцю | шанолю́бцям |
| знахідний | шанолю́бця | шанолю́бців |
| орудний | шанолю́бцем | шанолю́бцями |
| місцевий | на/у шанолю́бцеві, шанолю́бці, шанолю́бцю | на/у шанолю́бцях |
| кличний | шанолю́бцю | шанолю́бці |