| | |
| шаржува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шаржува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шаржу́ймо |
| 2 особа | шаржу́й | шаржу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шаржува́тиму | шаржува́тимемо, шаржува́тимем |
| 2 особа | шаржува́тимеш | шаржува́тимете |
| 3 особа | шаржува́тиме | шаржува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | шаржу́ю | шаржу́ємо, шаржу́єм |
| 2 особа | шаржу́єш | шаржу́єте |
| 3 особа | шаржу́є | шаржу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шаржу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шаржува́в | шаржува́ли |
| жін. р. | шаржува́ла |
| сер. р. | шаржува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| шаржо́ваний |
| Безособова форма |
| шаржо́вано |
| Дієприслівник |
| шаржува́вши |
