| шаркоті́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шаркоті́ння | шаркоті́ння |
| родовий | шаркоті́ння | шаркоті́нь |
| давальний | шаркоті́нню | шаркоті́нням |
| знахідний | шаркоті́ння | шаркоті́ння |
| орудний | шаркоті́нням | шаркоті́ннями |
| місцевий | на/у шаркоті́нні, шаркоті́нню | на/у шаркоті́ннях |
| кличний | шаркоті́ння* | шаркоті́ння* |
| [розм.] |