| швя́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | швя́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | швя́кнімо, швя́кнім | |
| 2 особа | швя́кни | швя́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | швя́кну | швя́кнемо, швя́кнем |
| 2 особа | швя́кнеш | швя́кнете |
| 3 особа | швя́кне | швя́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | швя́кнув | швя́кнули |
| жін.р. | швя́кнула | |
| сер.р. | швя́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| швя́кнувши | ||