| шеле́пання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шеле́пання | шеле́пання |
| родовий | шеле́пання | шеле́пань |
| давальний | шеле́панню | шеле́панням |
| знахідний | шеле́пання | шеле́пання |
| орудний | шеле́панням | шеле́паннями |
| місцевий | на/у шеле́панні, шеле́панню | на/у шеле́паннях |
| кличний | шеле́пання* | шеле́пання* |
| [діал.] |