| ше́пітний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ше́пітний | ше́пітна | ше́пітне | ше́пітні |
| родовий | ше́пітного | ше́пітної | ше́пітного | ше́пітних |
| давальний | ше́пітному | ше́пітній | ше́пітному | ше́пітним |
| знахідний | ше́пітний, ше́пітного | ше́пітну | ше́пітне | ше́пітні, ше́пітних |
| орудний | ше́пітним | ше́пітною | ше́пітним | ше́пітними |
| місцевий | на/у ше́пітному, ше́пітнім | на/у ше́пітній | на/у ше́пітному, ше́пітнім | на/у ше́пітних |