| шерепа́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шерепа́тий | шерепа́та | шерепа́те | шерепа́ті |
| родовий | шерепа́того | шерепа́тої | шерепа́того | шерепа́тих |
| давальний | шерепа́тому | шерепа́тій | шерепа́тому | шерепа́тим |
| знахідний | шерепа́тий, шерепа́того | шерепа́ту | шерепа́те | шерепа́ті, шерепа́тих |
| орудний | шерепа́тим | шерепа́тою | шерепа́тим | шерепа́тими |
| місцевий | на/у шерепа́тому, шерепа́тім | на/у шерепа́тій | на/у шерепа́тому, шерепа́тім | на/у шерепа́тих |