| | | | |
| штабельо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | штабельо́ваний | штабельо́вана | штабельо́ване | штабельо́вані |
| родовий | штабельо́ваного | штабельо́ваної | штабельо́ваного | штабельо́ваних |
| давальний | штабельо́ваному | штабельо́ваній | штабельо́ваному | штабельо́ваним |
| знахідний | штабельо́ваний | штабельо́вану | штабельо́ване | штабельо́вані |
| орудний | штабельо́ваним | штабельо́ваною | штабельо́ваним | штабельо́ваними |
| місцевий | на/у штабельо́ваному, штабельо́ванім | на/у штабельо́ваній | на/у штабельо́ваному, штабельо́ванім | на/у штабельо́ваних |
