| штирійча́к – іменник чоловічого роду | ||
| (вила з чотирма зубами) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | штирійча́к | штирійчаки́ |
| родовий | штирійчака́ | штирійчакі́в |
| давальний | штирійчаку́, штирійчако́ві | штирійчака́м |
| знахідний | штирійча́к | штирійчаки́ |
| орудний | штирійчако́м | штирійчака́ми |
| місцевий | на/у штирійчаку́ | на/у штирійчака́х |
| кличний | штирійчаку́* | штирійчаки́* |
| [діал.] |