| шумі́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (шумувати, пінитися) | ||
| Інфінітив | шумі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | шумі́тиме | шумі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | шумі́є | шумі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шумі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шумі́в | шумі́ли |
| жін. р. | шумі́ла | |
| сер. р. | шумі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шумі́вши* | ||