шурча́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | шурча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | шурчі́мо, шурчі́м | |
2 особа | шурчи́ | шурчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | шурча́тиму | шурча́тимемо, шурча́тимем |
2 особа | шурча́тимеш | шурча́тимете |
3 особа | шурча́тиме | шурча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | шурчу́ | шурчимо́, шурчи́м |
2 особа | шурчи́ш | шурчите́ |
3 особа | шурчи́ть | шурча́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
шурчучи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | шурча́в | шурча́ли |
жін. р. | шурча́ла | |
сер. р. | шурча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
шурча́вши |