| | |
| шурча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шурча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шурчі́мо, шурчі́м |
| 2 особа | шурчи́ | шурчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шурча́тиму | шурча́тимемо, шурча́тимем |
| 2 особа | шурча́тимеш | шурча́тимете |
| 3 особа | шурча́тиме | шурча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шурчу́ | шурчимо́, шурчи́м |
| 2 особа | шурчи́ш | шурчите́ |
| 3 особа | шурчи́ть | шурча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шурчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шурча́в | шурча́ли |
| жін. р. | шурча́ла |
| сер. р. | шурча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шурча́вши |
