| фіні́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | фіні́тний | фіні́тна | фіні́тне | фіні́тні |
| родовий | фіні́тного | фіні́тної | фіні́тного | фіні́тних |
| давальний | фіні́тному | фіні́тній | фіні́тному | фіні́тним |
| знахідний | фіні́тний | фіні́тну | фіні́тне | фіні́тні |
| орудний | фіні́тним | фіні́тною | фіні́тним | фіні́тними |
| місцевий | на/у фіні́тному, фіні́тнім | на/у фіні́тній | на/у фіні́тному, фіні́тнім | на/у фіні́тних |