| банькува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | банькува́тий | банькува́та | банькува́те | банькува́ті |
| родовий | банькува́того | банькува́тої | банькува́того | банькува́тих |
| давальний | банькува́тому | банькува́тій | банькува́тому | банькува́тим |
| знахідний | банькува́тий, банькува́того | банькува́ту | банькува́те | банькува́ті, банькува́тих |
| орудний | банькува́тим | банькува́тою | банькува́тим | банькува́тими |
| місцевий | на/у банькува́тому, банькува́тім | на/у банькува́тій | на/у банькува́тому, банькува́тім | на/у банькува́тих |
| [вульг.] | ||||