| | |
| фу́катися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фу́катися, фу́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фу́каймося, фу́каймось |
| 2 особа | фу́кайся, фу́кайсь | фу́кайтеся, фу́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фу́катимуся, фу́катимусь | фу́катимемося, фу́катимемось, фу́катимемся |
| 2 особа | фу́катимешся | фу́катиметеся, фу́катиметесь |
| 3 особа | фу́катиметься | фу́катимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фу́каюся, фу́каюсь | фу́каємося, фу́каємось, фу́каємся |
| 2 особа | фу́каєшся | фу́каєтеся, фу́каєтесь |
| 3 особа | фу́кається | фу́каються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фу́каючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фу́кався, фу́кавсь | фу́калися, фу́кались |
| жін. р. | фу́калася, фу́калась |
| сер. р. | фу́калося, фу́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фу́кавшись |
