| | | | |
| фунди́руваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | фунди́руваний | фунди́рувана | фунди́руване | фунди́рувані |
| родовий | фунди́руваного | фунди́руваної | фунди́руваного | фунди́руваних |
| давальний | фунди́руваному | фунди́руваній | фунди́руваному | фунди́руваним |
| знахідний | фунди́руваний, фунди́руваного | фунди́рувану | фунди́руване | фунди́рувані, фунди́руваних |
| орудний | фунди́руваним | фунди́руваною | фунди́руваним | фунди́руваними |
| місцевий | на/у фунди́руваному, фунди́руванім | на/у фунди́руваній | на/у фунди́руваному, фунди́руванім | на/у фунди́руваних |
