| фу́ркання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | фу́ркання | фу́ркання |
| родовий | фу́ркання | фу́ркань |
| давальний | фу́рканню | фу́рканням |
| знахідний | фу́ркання | фу́ркання |
| орудний | фу́рканням | фу́рканнями |
| місцевий | на/у фу́рканні, фу́рканню | на/у фу́рканнях |
| кличний | фу́ркання* | фу́ркання* |
| [розм.] |