| | |
| чітува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (грати в чіт-нечіт) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чітува́тися, чітува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чіту́ймося, чіту́ймось |
| 2 особа | чіту́йся, чіту́йсь | чіту́йтеся, чіту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чітува́тимуся, чітува́тимусь | чітува́тимемося, чітува́тимемось, чітува́тимемся |
| 2 особа | чітува́тимешся | чітува́тиметеся, чітува́тиметесь |
| 3 особа | чітува́тиметься | чітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чіту́юся, чіту́юсь | чіту́ємося, чіту́ємось, чіту́ємся |
| 2 особа | чіту́єшся | чіту́єтеся, чіту́єтесь |
| 3 особа | чіту́ється | чіту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чіту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чітува́вся, чітува́всь | чітува́лися, чітува́лись |
| жін. р. | чітува́лася, чітува́лась |
| сер. р. | чітува́лося, чітува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чітува́вшись |
