| | | | |
| чванькови́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чванькови́тий | чванькови́та | чванькови́те | чванькови́ті |
| родовий | чванькови́того | чванькови́тої | чванькови́того | чванькови́тих |
| давальний | чванькови́тому | чванькови́тій | чванькови́тому | чванькови́тим |
| знахідний | чванькови́того, чванькови́тий | чванькови́ту | чванькови́те | чванькови́тих, чванькови́ті |
| орудний | чванькови́тим | чванькови́тою | чванькови́тим | чванькови́тими |
| місцевий | на/у чванькови́тому, чванькови́тім | на/у чванькови́тій | на/у чванькови́тому, чванькови́тім | на/у чванькови́тих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
