| чванькува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чванькува́тий | чванькува́та | чванькува́те | чванькува́ті |
| родовий | чванькува́того | чванькува́тої | чванькува́того | чванькува́тих |
| давальний | чванькува́тому | чванькува́тій | чванькува́тому | чванькува́тим |
| знахідний | чванькува́того, чванькува́тий | чванькува́ту | чванькува́те | чванькува́тих, чванькува́ті |
| орудний | чванькува́тим | чванькува́тою | чванькува́тим | чванькува́тими |
| місцевий | на/у чванькува́тому, чванькува́тім | на/у чванькува́тій | на/у чванькува́тому, чванькува́тім | на/у чванькува́тих |
| [розм.] | ||||