| | |
| чепури́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чепури́тися, чепури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чепурі́мося, чепурі́мось, чепурі́мся |
| 2 особа | чепури́ся, чепури́сь | чепурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чепури́тимуся, чепури́тимусь | чепури́тимемося, чепури́тимемось, чепури́тимемся |
| 2 особа | чепури́тимешся | чепури́тиметеся, чепури́тиметесь |
| 3 особа | чепури́тиметься | чепури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чепурю́ся, чепурю́сь | чепуримо́ся, чепуримо́сь, чепури́мся |
| 2 особа | чепури́шся | чепурите́ся, чепурите́сь |
| 3 особа | чепури́ться | чепуря́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чепурячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чепури́вся, чепури́всь | чепури́лися, чепури́лись |
| жін. р. | чепури́лася, чепури́лась |
| сер. р. | чепури́лося, чепури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чепури́вшись |
